Як допомогти п'ятикласнику?

Перший раз у 5-й клас. Проблема адаптації учнів до середньої школи

Чи часто у вашій практиці траплялося, що «чудова» дитина з початкової школи за кілька місяців навчання у 5-му класі стає «незносною», відмінники ледве можуть упоратися з елементарними завданнями, колишні друзі в класі вороже налаштовані одне до одного, а також інші малозрозумілі трансформації учнів? Напевно що траплялося. Причин може бути безліч, але найбільш поширеною є перехід на новий рівень шкільної адаптації.

Шкільна адаптація передбачає формування механізму пристосування дитини до вимог і умов навчання та виховання в школі. Її результатом може стати як адекватний механізм, що сприяє адаптованості, забезпечує успішність подальшої навчальної діяльності, так і неадекватний, що призводить до дезадаптованості учня.

Критичними періодами шкільної адаптації є перехід учнів у шкільних статусах (школяр, середня школа, старша школа). Якщо учитель виявить трішечки більше уваги до учнів саме на межі цих етапів, дуже багатьох проблем можна буде  уникнути. Сьогодні поговоримо про п’ятикласників.

До чого повинна адаптуватися дитина в п’ятому класі?

·         До великої кількості нових учителів;

·         кабінетної системи навчання;

·         підвищення вимог до самостійності й самоорганізації учнів;

·         більш інтенсивного навантаження у навчанні;

·         нових навчальних предметів;

·         меншої емоційної участі з боку вчителів;

·         нових учнів класу.

У нормі процес адаптації триває від 4 до 7 тижнів. Особливо напруженим виявляється перший місяць навчання у п’ятому класі. Однак є діти, яким необхідно більше часу для того, аби освоїтися й звикнути до змін у їхньому шкільному житті.

Прояви шкільної дезадаптації

1. Зниження уваги на уроках, нездатність до тривалого зосередження (критично, якщо раніше дитина була уважнішою).

2. Труднощі у навчанні, всуціль до стійкої неуспішності.

3. Порушення у стосунках з однокласниками або вчителями: агресивність, конфліктність, негативізм, невпевненість, неприйняття учня з боку однокласників чи вчителя, негативне ставлення до нього.

4. Емоційні порушення:

·         зниження рівня комунікативності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості, замикання у собі;

·         збільшення показників емоційної збудженості, тривожності, нейротизму.

5. Симптоми психосоматичних розладів:

·         пригнічений настрій;

·         підвищена стомлюваність;

·         порушення сну, апетиту (порівняно з періодом, коли дитина навчалася в четвертому класі);

·         головний біль, біль у животі, ознаки застуди, які зникають, щойно мине загроза того, що потрібно йти до школи, і т. ін.

6. Значне збільшення кількості соматичних захворювань у дитини після початку навчання у п’ятому класі школи.

7. Відмова ходити до школи

Причини шкільної дезадаптації

Помилки виховання в сім’ї, що можуть призвести до дезадаптації:

·         неприйняття дитини батьками;

·          дефіцит батьківської любові до дитини;

·         виховання дитини за типом «кумир сім’ї»;

·         завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини, у результаті чого будь-яку невдачу вона сприймає неадекватно;

·         розмови про вади школи або вчительки замість того, щоб акцентувати увагу дитини на приємних моментах;

·         часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все пов’язане зі школою втрачає найменшу привабливість;

·         байдуже ставлення батьків до навчання дитини.

Порушення у системі стосунків у школі, що можуть призвести до дезадаптації:

·         негативний досвід стосунків з однокласниками та/або вчителем початкової школи;

·         негативний психологічний стан учня, спричинений власне процесом навчання, або зумовлений некоректним ставленням до неї з боку вчителя;

·         індивідуальна чутливість центральної нервової системи учня;

·         негативне ставлення п’ятикласника до вчителя(-ів);

·         порушення стосунків з однокласниками у п’ятому класі.

Проблеми у наступності між початковою і середньою школою:

·         певна невідповідність (розрив) у вимогах між програмами четвертого й п’ятого класів;

·         різке підвищення інтенсивності навчання (темп, обсяг, складність матеріалу збільшуються);

·         зниження ступеня контролю й емоційної підтримки з боку вчителів;

·         різке підвищення вимог до самостійності, самоорганізації учнів;

·         обмеження можливості індивідуального підходу до учнів, порівняно з початковою школою;

·         формалізація контактів між учнями й вчителями.

Індивідуальні причини учня:

·         невисокий інтелектуальний потенціал;

·         затримання психічного розвитку;

·         гіперактивність;

·         труднощі у довільній регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;

·         несформованість мотивації навчання;

·         завищена самооцінка та рівень домагань дитини або батьків;

·         підвищена вразливість нервової системи;

·         підвищений рівень тривожності у дитини;

·         агресивність;

·         замкненість;

·         повільність (інертність нервових процесів);

·         соматична ослабленість;

·         несформованість навичок і прийомів навчальної діяльності, яка призводить до зниження успішності;

·         низький рівень успішності за результатами засвоєння програми початкової школи;

·         почуття некомпетентності;

·         дезадаптація або низький рівень адаптації до школи у 1–4-х класах.

Рекомендації вчителям щодо профілактики дезадаптації п’ятикласників

·         Демонструвати віру в успіх дитини.

·         Звертатися до учнів на ім’я.

·         Використовувати «горизонтальні» жести й відкриту позицію у взаємодії з учнями.

·         Контролювати силу та інтонацію голосу. У період адаптації у дітей чутливість до таких факторів ще вища.

·         Запобігати частому використанню в мовленні слів-заперечень.

·         Відокремлювати оцінювання конкретного вчинку від оцінювання особистості дитини.

·         Уникати групової критики дитини або її роботи, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.

·         Порівнювати якість роботи дитини тільки з її попередніми роботами. Наголошуючи на помилках, слід окреслити шлях до успіху.

·         Акцентувати увагу учня на його успіхах, перемогах. Створювати ситуації успіху.

·         Надавати емоційну підтримку учням словами, поглядом.

·         Підтримувати й заохочувати прояви активності в роботі на уроці у скутих, соромливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів на успіхи таких дітей, підвищувати їхній статус у класі.

·         Певний період краще не наполягати на публічних виступах і відповідях тривожних, невпевнених учнів. Невдалий виступ або відповідь перед класом може зафіксувати страх, підвищити загальний рівень тривожності.

·         Чітко пояснювати всі вимоги до предмета й систему оцінювання досягнень.

·         Здійснювати заходи щодо забезпечення наступності вимог до учнів під час переходу до середньої школи. Наприклад, взаємне відвідування уроків учителями молодшої й середньої школи у 4-5-х класах.

·         Протягом першого півріччя під час планування уроків необхідно враховувати, що швидкість читання й письма, а також навички самоорганізації в роботі у п’ятикласників ще невисокі.

·         Приділяти особливу увагу учням «групи ризику» щодо дезадаптації. Консультуватися зі шкільним психологом, організовувати взаємодію з  батьками таких учнів.

·         Для формування сприятливого психологічного клімату в класі, навчання конструктивних способів взаємодії проводити заняття у тренінговій формі за темами: «Що таке дружба», «Як спілкуватися ефективно», «Як презентувати себе» і т. ін.

·         Здійснювати психолого-педагогічну просвіту батьків шляхом проведення батьківських зборів за темами: «Психологічні особливості п’ятикласників», «Адаптація учнів до нових умов навчання й виховання в середній школі», «Конструктивна взаємодія батьків з підлітком» і т. ін.

·         Ураховувати вікові й індивідуальні психологічні особливості учнів.

·         Вибудовувати взаємодію вчителя й учнів на основі співробітництва.